Як проходить поїздка на схід?

Як мінімум за тиждень починаємо готуватись до поїздки у прифронтові міста України.
Зазвичай їдемо на три дні. Група волонтерів у церкві готує маскувальні сітки та «кікімори», шиє спідню білизну, готують інші корисні речі для наших захисників.

Закуповуємо одноразовий посуд та інші необхідні речі. Готуємо до поїздки транспорт. День перед мандрівкою- це справжня «запара» для організаторів. Необхідно підготувати мʼясо, нарізати на кусочки, підморозити та завакуумувати, а це більш ніж 125 кг свіжої телятини. Також необхідно закупити спеції та інші інгредієнти для закарпатського бограчу. Готуємо казани та інший посуд, грузимо це все на автотранспорт. Також завантажуємо всю гуманітарну допомогу яку зібрали волонтери. Таким чином усі приготування до поїздки не рідко продовжуються до пізнього вечора.

Підйом о 4:30 ранку. О 5:00 ранку виїзд.

Зазвичай у поїздку їде 10-12 волонтерів, більшість зустрічаються в с. Петропавлівська Борщагівка, на базі. Спільна молитва і в дорогу, деяких волонтерів підбираємо по дорозі в м. Київ. В с. Іванків, що за Борисполем по Харківській трасі, дозаправляємо наші авто, сніданок, кава і в дорогу. Їдемо через Пирятин, Полтаву, Харків, Ізюм, Краматорськ, Дружківка.

Невеличка зупинка в Полтаві на парковці Епіцентру, інколи, дещо необхідно докупити.
Далі зупинка аж в м. Харків на АЗС ОККО, тут вже зустрічаємо багато військових. Їдемо далі, намагаємось рухатись швидко тому, що десь о 15:00 (не пізніше) повинні виставляти казани та почати варити основну страву – закарпатський бограч в казані.
Інколи вдається приїхати раніше, і десь під Лиманом починається приготування, а це і про готування бограчу 150 літрів, розкладання столів та стільців, монтаж палатки та інших засобів. Спільна молитва волонтерів і до бою. Вже через три години збирається багато військових щоб спробувати свіжеприготовану смачну їжу.

Капелани проводять бесіди та молитви з військовослужбовцями.

Зазвичай такий захід продовжується до пізнього вечора, до речі, комендантська година у прифронтових містах до 21:00. Тому все встигаємо! Потім їдемо в Дружківку, ночувати, до наших старих знайомих. До речі, деякі з них теж активно беруть участь і допомагають в служінні, готують страви, картоплю, моркву та цибулю. Їм особлива подяка за допомогу, тому що наші волонтери виснажені, в дорозі, приготуванням і роздачею бограчу, тож допомога від місцевих, дає їм змогу трохи відпочити, інакше волонтери були б змушені чистити картоплю, моркву, цибулю та готувати інші інгредієнти на наступний день.

Ранок. День другий.

Основний день в який готується великий казан – 260 літрів бограчу. З раннього ранку та впродовж цілого дня волонтери готують їжу, роздають привезену допомогу, служать військовослужбовцям.
Ввечері знову їдуть на ночівлю в Дружківку.

Ранок. День третій.

Прокидаємось рано-вранці, одразу виїжджаємо, тому що треба встигнути зварити 150-ти літровий казан бограчу та роздати його до (максимум) 14:00. Зазвичай встигаємо і зварити, і роздати приготовану їжу, оскільки не пізніше 14:00 мусимо виїхати назад в Київ щоб встигнути до комендантського часу в Києві.

Слава Богу! Спільна молитва. Їдемо додому тим же маршрутом. Згадуємо бесіди з хлопцями, не хочеться їхати звідти, усвідомлюємо, що насправді хочемо та можемо допомагати ще більше. Дорогою назад плануємо дату майбутньої поїздки, з нетерпінням і великим натхненням чекаємо на чергову можливість надати нашу підтримку, духовну й матеріальну.